(Варвара
Гринько)
Сію
дитині
В
серденьку ласку.
Сійся-родися,
Ніжне
“будь ласка”,
Вдячне
“спасибі”,
“Вибач”
тремтливе, -
Слово
у серці –
Як
зернятко в ниві.
“Доброго
ранку!”,
“Світлої
днини!” –
Щедро
даруй ти
Людям
дитино!
Мова
барвиста,
Мова
багата,
Рідна
і тепла,
Як
батьківська хата.
ОЙ,
ЯКА ЧУДОВА, СВІТЛА І БАГАТА
(Марійка
Підгірянка)
Ой,
яка чудова,
світла
і багата
українська
мова,
мова
мами й тата!
Мова
мами й тата, діда і бабусі.
Знаю
її добре, ще краще навчуся.
РІДНЕ
СЛОВО
(Дмитро
Білоус)
Ти
постаєш в ясній обнові,
як
пісня, линеш, рідне слово.
Ти
наше диво калинове,
кохана
материнська мово!
Несеш
барвінь гарячу, яру
в небесну
синь пташиним граєм
і,
спивши там від сонця жару,
зеленим
дихаєш розмаєм.
Плекаймо
в серці кожне гроно,
прозоре
диво калинове.
Хай
квітне, пломенить червоно
в
сім'ї великій, вольній, новій.
КЛЯТВА
(Володимир
Лучук)
Мова
кожного народу
неповторна
і – своя;
в
ній гримлять громи в негоду,
в
тиші – трелі солов’я.
На
своїй природній мові
і
потоки гомонять:
зелен-клени
у діброві
по-кленовому
шумлять.
Солов’їну,
барвінкову,
колосисту
— на віки –
українську
рідну мову
в
дар мені дали батьки.
Берегти
її, плекати
буду
всюди й повсякчас, —
бо ж
єдина — так, як мати –
мова
в кожного із нас!
МАТУСИН
ЗАПОВІТ
(Марія
Хоросницька)
Раз
мені
казала
мати:
«Можеш
мов
багато
знати,
кожну
мову
шанувати,
та
одну
із
мов усіх,
щоб
у серці
ти
зберіг».
В
серці
ніжну
і погідну
збережу
я
мову
рідну!
НАША
МОВА
(Григорій
Вієру)
Соловей
мовчить на дубі
У
годину вечорову —
Зачудовано
і любо
Слуха
нашу рідну мову.
І
коли б він став шукати
Слів
до пісні чарівної,
То
набрав би їх багато
З
мови нашої живої.
РІДНЕ
СЛОВО
(Анатолій
Камінчук)
Барвінково,
волошково
В
небі світиться зоря.
Починаймо
рідне слово
Зі
сторінки «Кобзаря».
Рідне
слово любить ненька
І
співає: «Люлі-лю».
Так
любив його Шевченко,
Так
і я його люблю.
РІДНА
МОВА
(Віктор
Терен)
Як-то
гарно, любі діти,
У
вікно вам виглядати!
В
ньому все: тополі, квіти,
Шлях
і сонце біля хати.
На
оте вікно ранкове,
Що
голівки ваші гріє,
Схожа
наша рідна мова,
Цілий
світ вона відкриє.
Бережіть
її, малята,
Як
своє віконце миле,
Що
колись до нього мати
Піднесла
вас, посадила...
УКРАЇНСЬКА
МОВА
(Роман
Завадович)
Гей,
яка чудова,
Свіжа
і багата
Українська
мова!
Мова
мами й тата!
Мова
мами й тата,
Діда
і бабусі,
Знаю
її добре,
Ще
краще навчуся.
МОЯ
МОВА
(Василь
Симоненко)
Все
в тобі з'єдналося, злилося -
Як і
поміститися в одній! —
Шепіт
зачарований колосся,
Поклик
із катами на двобій.
Ти
даєш поету дужі крила,
Що
підносять правду в вишину,
Вченому
ти лагідно відкрила
Мудрості
людської глибину.
1
тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать
в поемах і віршах,
Бо в
тобі — великого народу
Ніжна
і замріяна душа.
