1 березня - початок календарної весни. Наші
пращури завжди з нетерпінням чекали її приходу. Їх життя було прив’язаним до
сільськогосподарського циклу і наприкінці зими, коли вичерпувалися запаси
минулорічного врожаю, гостро поставало питання засівання, а згодом і збору
нового врожаю. А діти в усі часи залишалися дітьми, їм, втомленим від довгої
зими, не терпілося швидше вийти на весняне сонечко і розважитися.
Зустрічати
весну починали зі Стрітення і головним атрибутом свята були «жайворонки». Для дітей
ця випічка була великою радістю адже готували її нечасто. Цього дня
спостерігали за погодою: якщо було тепло – весна швидко настане, якщо холодно –
ще пануватиме зима.