Криза трьох років – один із найскладніших моментів у житті дитини.
Це насамперед руйнування усталених соціальних стосунків, усвідомлення та
відокремлення свого “Я”. У цьому віці малюки переходять від мимовільного
наслідування до формування власних поведінкових звичок, вияву своїх емоцій.
Тому завдання дорослих – підтримати свого нащадка у прагненні
стати особистістю.
Феномен “Я сам” означає не лише
виникнення зовні помітної самостійності, а й, так би мовити, відокремлення
дитини від дорослої людини. Якщо ж нові стосунки з малюком не складаються, його
ініціатива не заохочується, самостійність постійно обмежується – у дитини
виникають кризові явища, що негативно позначаються на взаєминах із дорослими, а
іноді й з однолітками.





