Щороку 22 січня ми відзначаємо День Соборності України на честь проголошення в цей день у 1919 році Акту воз'єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Цього дня також вшановують іншу подію, яка сталася 22 січня 1918 року - прийняття Українською Центарльною Радою 4 Універсалу, яким проголошувалася повна незалежність Української Народної Республіки.
НАША БАТЬКІВЩИНА
Любі друзі! Вже із-малку
Ми про це всі добре знаєм,
Що зовемось українці
Й українських предків маєм.
Батько, мати, брат, сестричка,
І всі інші члени роду,
Всі належать до одного
українського народу!
Бо родитись українцем —
Це велика честь і слава,
Рідний край свій полюбити -
Найважніша всім це справа.
Між Карпатами й Кавказом,
Припятю і Чорним Морем,
Український славний нарід
Всі замешкує простори.
Там пливуть глибокі ріки,
Там шумлять степи безкраї,
Стрункі гори пнуться в хмари.
Синьооке море грає.
Буйне збіжжя колосисте
На врожайних спіє ріллях,
Є у надрах сіль і нафта.
Віск, залізо і вугілля.
Українці й українки -
Всі кохають до загину
Предківську преславну землю,
Нашу рідну Україну.
Але, щоб свою цю землю
Міцно-щиро покохати,
Треба все її минуле
Добре вивчити-пізнати.
Треба знати те, як предки
На землі цій проживали,
Як її грудьми своїми
Боронили, заступали.
Як за волю і за долю
Йшли у бій, як на забаву,
Здобували собі рани,
Україні рідній славу.
Як невпинно працювали
І боролися завзято,
Щоб була їх Україна
Завжди дужа і багата.
Хай не буде в нас нікого,
Батька, неньки ні дитини,
Що не вміли б розказати
Про минуле України.
Володимир Переяславець