Спитай
себе, дитино, хто ти є,
І в серці
обізветься рідна мова;
І в
голосі яснім ім’я твоє
Просяє,
наче зірка світанкова.
З
родинного гнізда, немов пташа,
Ти
полетиш, де світу далечизна,
Та в
рідній мові буде вся душа
І вся
твоя дорога, вся Вітчизна.
У
просторах, яким немає меж,
Не
згубишся, як на вітрах полова.
Моря
перелетиш і не впадеш,
Допоки
буде в серці рідна мова.
Дмитро
Павличко
Буду я
навчатись мови золотої...
У
трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка
веселого, що постане річкою,
В пагінця
зеленого, що зросте смерічкою.
Буду я
навчатись мови блискавиці
В клекоті
гарячім кованої криці,
В
корневищі пружному ниви колоскової
В леготі
шовковому пісні колискової.
Щоб
людському щастю дбанок свій надбати;
Щоб
раділа з мене Україна-мати…
А. Малишко
Кожен
рідну мову має,
всяк
своєю розмовляє.
Чуєш —
мукає телятко,
весело
ірже лошатко,
а кумкає
— жабенятко.
Цуценятко
гавкає,
кошенятко
нявкає,
поросятко
рохкає,
соловейко
тьохкає,
гусочки
ґелґочуть,
голуби
туркочуть,
горобчики
цвірінчать,
а курочки
сокорять
Кожен
рідну мову має
і своєю
розмовляє.
Є і в
тебе, друже, мова —
рідна
мова барвінкова,
мова
маминої ласки
і
бабусиної казки.
Вона в
книжці оселилась,
вона в
пісні заіскрилась.
Мова
дідуся і тата,
героїчна
і завзята,
з
чумаками в Крим ходила,
рідну
землю боронила,
сталь
варила, хліб пекла,
навіть в
Космосі була.
Ось яка
вона чудова
наша
українська мова!..
Сергій
Цушко
Солов'їну,
барвінкову,
колосисту
— на віки —
українську
рідну мову
в дар
мені дали батьки.
Берегти
її, плекати
буду
всюди й повсякчас, —
бо ж
єдина — так, як мати,
— мова в
кожного із нас!
Оксана
Забужко
Як воду п'ю із чистої
криниці,
З-поміж
людей вишукую слова.
І наша
рідна мова-чарівниця
У віршах
повнозвучних ожива.
Цвіте, як
квітка маку серед поля.
Дзвенить,
як пісня пташки чарівна.
І хоч
нелегка в Україні доля,
Та вірю
все ж відродиться вона.
І буде
людям Україна – мати,
Не
мачуха, якою нині є.
І мову
рідну будуть шанувати,
Як
найбагатіше надбання своє.
Людмила Савчук
Як
парость виноградної лози,
Плекайте
мову.
Пильно й
ненастанно
Політь
бур'ян.
Чистіша
від сльози
Вона хай
буде.
Вірно і
слухняно
Нехай
вона щоразу служить вам,
Хоч і
живе своїм живим життям.
Максим
Рильський
Мово
рідна, слово рідне,
Хто вас
забуває,
Той у
грудях не серденько,
А лиш
камінь має.
Як ту
мову нам забути
Котрою
учила
Нас всіх
ненька говорити,
Ненька
наша мила?!.
Сидір
Воробкевич
В тому,
певно, є й моя провина,
що для
тебе був не кращий час...
Наша
мово, мово журавлина, —
повернись
із вирію до нас.
Зазвучи!
Хай серце відпочине,
спів хай
зачарує рідний край.
Наша
пісне, пісне солов'їна, —
своїх
слів крилатих не втрачай!
Де б не
був — додому серце лине.
Де б не
жив — все українець ти...
Наша
доле, горда, соколина, —
вище хмар
насуплених злети!
У долоні
упаде пір'їна,
наче лист
жаданий від синів.
Позбирай
же, ненько Україно,
всіх
своїх розкиданих птахів...
Сергій
Цушко
