10.08.22

Батькам і дітям. Добірка віршів про мову

Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
                                                                        Дмитро Павличко 


Буду я навчатись мови золотої...
У трави-веснянки, у гори крутої,
В потічка веселого, що постане річкою,
В пагінця зеленого,  що зросте смерічкою.
Буду я навчатись мови блискавиці
В клекоті гарячім кованої криці,
В корневищі пружному ниви колоскової
В леготі шовковому пісні колискової.
Щоб людському щастю дбанок свій надбати;
Щоб раділа з мене Україна-мати…
                                                  А. Малишко 

Кожен рідну мову має,
всяк своєю розмовляє.
Чуєш — мукає телятко,
весело ірже лошатко,
а кумкає — жабенятко.
Цуценятко гавкає,
кошенятко нявкає,
поросятко рохкає,
соловейко тьохкає,
гусочки ґелґочуть,
голуби туркочуть,
горобчики цвірінчать,
а курочки сокорять
Кожен рідну мову має
і своєю розмовляє.
Є і в тебе, друже, мова —
рідна мова барвінкова,
мова маминої ласки
і бабусиної казки.
Вона в книжці оселилась,
вона в пісні заіскрилась.
Мова дідуся і тата,
героїчна і завзята,
з чумаками в Крим ходила,
рідну землю боронила,
сталь варила, хліб пекла,
навіть в Космосі була.
Ось яка вона чудова
наша українська мова!..
                                     Сергій Цушко 

Солов'їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати
буду всюди й повсякчас, —
бо ж єдина — так, як мати,
— мова в кожного із нас!
                             Оксана Забужко 

Як воду п'ю із чистої криниці,
З-поміж людей вишукую слова.
І наша рідна мова-чарівниця
У віршах повнозвучних ожива.
Цвіте, як квітка маку серед поля.
Дзвенить, як пісня пташки чарівна.
І хоч нелегка в Україні доля,
Та вірю все ж відродиться вона.
І буде людям Україна – мати,
Не мачуха, якою нині є.
І мову рідну будуть шанувати,
Як найбагатіше надбання своє.
                              Людмила Савчук 
 
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур'ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
                                     Максим Рильський 

Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову нам забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?!.
                                   Сидір Воробкевич 

В тому, певно, є й моя провина,
що для тебе був не кращий час...
Наша мово, мово журавлина, —
повернись із вирію до нас.

Зазвучи! Хай серце відпочине,
спів хай зачарує рідний край.
Наша пісне, пісне солов'їна, —
своїх слів крилатих не втрачай!

Де б не був — додому серце лине.
Де б не жив — все українець ти...
Наша доле, горда, соколина, —
вище хмар насуплених злети!

У долоні упаде пір'їна,
наче лист жаданий від синів.
Позбирай же, ненько Україно,
всіх своїх розкиданих птахів...

                                          Сергій Цушко