Я просто дівчинка, живу собі як всі.
В моєму місті тихо, не стріляють
Але війна торкнулася душі.
Чому пишу тобі? Бо серце просить,
Бо я так звикла, у віршах думки.
В моїй країні сльози, біль і розпач
І так нестримно пишуться листи.
Ти зараз там, на Сході, захищаєш
Свою країну на передовій.
Там дуже страшно, постріли лунають,
Та ти ідеш вперед, вперед у бій.
Ти борешся за волю України,
За незалежність, за її життя
І за майбутнє кожної людини,
А серед тих людей також і я.
Ти тільки повернись, благаю, чуєш
Ти не лети високо в небеса
Бо тут, на цій землі тебе чекають
Батьки, дружина, діти... вся сім'я.
І вся країна молиться за тебе,
Щоб швидше повернувся ти живим
І я також щодня молюся небу,
Аби в моїй країні настав мир...
Я сподіваюсь, ці рядки почуєш,
А може прочитаєш у листі,
Я дякую тобі, що захищаєш
Мою країну, дякую тобі...
