От,
що вона каже.
«Я
закликаю батьків, що піклуються про майбутнє своїх дітей, почути те, що я
говорю в цій статті. Навіть, якщо ви не згідні з моєю точкою зору, будь ласка,
дотримуйтесь рекомендацій в кінці цієї статті. Після того, як ви побачите
позитивні зміни в житті вашої дитини, ви зрозумієте, чому я говорю те, що
говорю!
Саме
зараз в наших домівках розгортається мовчазна трагедія, яка зачіпає найдорожче,
що у нас є: наших дітей!
Наші
діти перебувають в жахливому емоційному стані!
Більше
того, за останні 15 років статистика психічних розладів у дітей жахає:
●
кожна п’ята дитина має розлади психіки;
●
поширеність синдрому дефіциту уваги зросла на 43%;
●
поширеність підліткової депресії зросла на 37%;
●
частота самогубств серед дітей 10-14 років зросла на 200%.
Що
ще нам потрібно, щоб подивитися правді в очі?
Ні,
відповідь не в поліпшенні діагностичних можливостей!
Ні,
вони не народжуються такими!
Ні,
це не вина школи і системи!
Так,
якби боляче нам не було це визнавати, в багатьох випадках саме ми, батьки,
повинні самі допомогти своїм дітям!
Що
не так:
Сучасні
діти позбавлені основ здорового дитинства, таких як:
●
Емоційно доступні батьки.
● Чітко
окреслені межі і настанови.
●
Обов’язки.
● Збалансоване
харчування і достатній сон.
●
Рух і свіже повітря.
●
Творчі ігри, спілкування, вільне проведення часу.
Замість
цього діти мають:
●
Абстрактних батьків.
●
Батьків, які дозволяють дітям все.
●
Відчуття, що їм всі винні.
●
Незбалансоване харчування і недостатній сон.
●
Сидячий домашній спосіб життя.
●
Нескінченну стимуляцію, технічні забави, миттєве задоволення.
Хіба
можна виховати здорове покоління в таких хворих умовах? Звичайно, ні!
Людську
природу обдурити неможливо: без батьківського виховання не обійтися! Як ми
бачимо, наслідки жахливі. За втрату нормального дитинства діти розплачуються
втратою емоційного щастя.
Як
це виправити?
Якщо
ми хочемо, щоб наші діти виросли щасливими і здоровими, нам треба прокинутися і
повернутися до основ. Ще не пізно! Я знаю це, тому що сотні моїх клієнтів
бачили позитивні зміни в емоційному стані їх дітей протягом тижня (а в деяких
випадках навіть днів) після реалізації цих рекомендацій:
Встановлюйте
обмеження і пам’ятайте, що ви — батьки дитини, а не її друзі.
Забезпечте
дітям те, що їм потрібно, а не те, що їм хочеться. Не бійтеся відмовляти дітям,
якщо їх бажання розходяться з потребами.
●
Давайте здорову їжу і обмежуйте снеки.
● Проводьте
в день час на природі.
●
Щодня влаштовуйте сімейні вечори без електроніки.
●
Грайте в настільні ігри.
●
Щодня залучайте дитину до справ (складати білизну, прибирати іграшки,
розвішувати білизну, розбирати сумки, накривати на стіл і т. д.).
●
Укладайте дитину спати в один і той же час, не дозволяйте брати в ліжко
гаджети.
Навчайте
дітей відповідальності та незалежності. Не захищайте їх від дрібних невдач. Це
вчить їх долати життєві перешкоди:
● не
складайте і не носіть за дитиною ранець, не приносьте їй в школу забуту їжу/домашню
роботу, не очищайте банан для 5-річної дитини. Навчайте їх самостійно робити
все це.
Навчіться
бути терплячими й дайте можливість вільно проводити час, щоб у дитини була
можливість занудьгувати і проявити свої творчі пориви:
● Не
оточуйте дитину постійними розвагами.
● Не
підсовуйте техніку як ліки від нудьги.
● Не
заохочуйте використання гаджетів за їжею, в машині, в ресторані, в магазині.
Нехай мозок дитини вчиться самостійно розганяти «нудьгу».
Будьте
емоційно доступні, вчіть дітей соціальним навичкам:
● Не
відволікайтеся на телефон, спілкуючись з дитиною.
●
Навчіть дитину справлятися зі злістю і роздратуванням.
●
Навчіть дитину вітатися, поступатися, ділитися, співчувати, поводити себе за
столом і в розмові.
●
Підтримуйте емоційний зв’язок: посміхайтеся, цілуйте, лоскочіть дитину, читайте
їй, танцюйте, стрибайте й повзайте з нею разом!
Ми
повинні змінити своїх дітей, інакше отримаємо ціле покоління на пігулках! Ще не
пізно, але часу залишається все менше…»
Джерело - Тутка